Загальна інформація
Чи запускають їх повторно?
Ще в старі часи радіозонди були важкими, складними і дорогими. Погодні організації часто намагалися їх відновити, або на них була наклейка, яка писала щось на зразок: Якщо ви надішлете його назад, ми дамо вам гроші. Ті повернуті зонди були відправлені назад у компанію, відремонтовані, відкалібровані, а потім знову запущені. На сьогодні це просто не вигідно економічно, електроніка дешева у виробництві, єдиною справжньою вартісною частиною сьогоднішнього радіозонда є датчик, інші речі досить стандартні та примітивні. Отже вони не потрібні після приземлення.
Вони просто того не варті, радіозонд коштує близько 200-300 євро, далі потрібні аеростат і газ водень, щоб наповнити його, крім того, маленький парашут (деякі станції це не використовують) загалом один запуск коштує близько 350-500 євро із звичайним зондом, таким як rs41 або rs92.
Парашут, аеростат та газ не можуть бути використані повторно, очевидно, сам зонд може бути зламаний. , навіть якщо цього не потрібно було б відкалібрувати та очистити, тоді вам також доведеться заплатити корабель від і до виробника … це просто божевілля, це найдешевший спосіб просто придбати нові з гарантованою точністю вимірювання.
Чи складно їх найти?
Відправитись зразу за ними автомобілем по всій країні для збору не можливо. Зазвичай Ви не можете збирати радізонди, які перестали передавати (як правило у них штучно обмежений час передачі на близько 8 годин, а також обмежений ресурс заряду батареї), можливо коли він приземляється на велике рівне поле, і ви можете помітити його в біноклі то ще так, але, звичайно вони приземляються на горбисту місцевість, ліс, хащі. болото, будинки тощо.
Станції моніторингу втрачають сигнал на висоті 200-2500 м, це залежить від відстані та регіону, але можна точно сказати, що неможливо розрахувати, що робить радіозонд за останні 2000 м, що спускається до Землі, якщо є завихристі приземні вітри, вони можуть відлетіти на кілометри (!) від передбачуваної точки посадки, тому неможливо передбачити точку приземлення настільки точно, як це було б потрібно для збору зонда через кілька днів після.
Тому у вас є обмежений проміжок часу в декілька годин щоб приїхати в зону орієнтовного приземлення, та по гарячих слідах відстежити її по радіомаяку. Тоді вам потрібен портативний радіоприймач та спрямована антена для пошуку зонда, це може зайняти години, якщо вам не пощастило з місцевістю або якщо у вас є відбиття через скелі або дерева. Але навіть якщо ви можете локалізувати зонд візуально, він може бути високо на дереві або десь ще, де він недосяжний і це буде невезіння.
Є зонди, які просто сідають на абсолютно недосяжну місцевість, ніхто не ризикуватиме своїм життям, щоб зібрати зонд, який приземлився на льодовик посеред лавинного шляху, навіть влітку, небезпечно виходити за межі доріжки, ви постійно працюєте проти часу автономної роботи.
так чи є користь від них?
Але є винятки. Наприклад, ви отримуєте 30 євро, якщо повторно надіслали озоновий зонд німецькому бюро погоди (DWD), цей озоновий датчик можна прикріпити до радіозонда, тоді вони відправляються як один зонд, у них є окремі батареї, але датчик підключений до радіозонда за допомогою кабелю, щоб відправити зібрані дані по радіозонду :)
Є деякі інші зовнішні датчики, такі як аерозоль, радіоактивність, УФ-світло, точка роси тощо. Вони дорогі, і вони хочуть повернути їх, якщо ви знайдете зонд із таким датчиком.
Крім того згадані вище RS41 від Vaisala та подібні мають на собі мікроконтролер, який можна перепрограмувати, готовий радіопередавач, GPS модуль та датчики, які за наявності достатніх навиків, інструментів можна еперпрограмувати під свої задачі. Радіоматори можуть міняти робочу частоту на іншу, а також режим роботи. Використовувати їх як радіомаяки, в іграх полювання на лисиць, дослідницьких та просвітницьких цілях тощо.
В даний час ці зонди використовуються в північній / західній Європі: RS41 від Vaisala (поточний стандартний зонд в Європі з 2017-2018 рр. RS92 від Vaisala (стандартний зонд від 2004-2017 рр.)
DFM09 від Graw (часто використовується німецькими військовими та університети)
DFM06 від Graw (старша модель, часто використовується німецькими військовими та університетами)
PS15 від Graw (дешевший, так званий, "Pilotsonde" не має датчика, лише GPS для вимірювання вітру)
MRS-SRS-C34 від Meteolabor (рідкісний sonde, іноді використовується у Швейцарії)
SRS-C50 від Meteolabor (також досить рідкісний, іноді його можна побачити в Німеччині)
M2K2 від Meteomodem (часто використовується у Франції)
Час і нерви
SDR або приймач з пакетним аудіовиходом (нефільтрований звук для цифрового декодування)
Sondemonitor або якийсь інший декодер
Ручний сканер з 403 МГц антеною Yagi
Атенюатори для пошуку поблизу
Інтернет-сайти відстеження, такі як Wetterson.de чи https://radiosondy.info
Загальний інформаційний сайт http://radiosonde.eu
